Тадалафіл інструкція із застосування
Для препаратів, що містять Тадалафіл + Дапоксетин, читайте також інструкцію ДАПОКСЕТИН
Спосіб застосування Тадалафіл
Тадалафіл призначений для прийому всередину. Таблетки, покриті оболонкою, рекомендується приймати цілком, запиваючи достатньою кількістю питної води або чаю. Тадалафіл приймають незалежно від прийому їжі. Лікар визначає схему прийому препарату.
Зазвичай призначають 1 таблетку з оболонкою за 15-20 хвилин до очікуваної сексуальної активності. Враховуючи, що ефект після одноразового прийому зберігається до 36 годин, прийом таблетки може бути проведений раніше.
Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 1 таблетку.
Побічні ефекти Тадалафілу
При прийомі Тадалафіл у пацієнтів можуть розвинутися головні болі та диспепсичні явища. Також повідомлялося про поодинокі випадки болю в спині, гіперемії обличчя, назальної непрохідності, міалгії, болю в очах, гіперемії кон’юнктиви, запаморочення та набряку Квінке під час прийому ліків.
Є дані про розвиток приапізму та подовжену ерекцію при прийомі Тадалафілу. Якщо ерекція триває більше 4 годин, слід звернутися за медичною допомогою, оскільки тривале збереження ерекції може призвести до пошкодження тканин статевого члена та тривалої втрати потенції.
Протипоказання Тадалафіл
Не призначають пацієнтам з відомою гіперчутливістю до тадалафілу.
Препарат протипоказаний пацієнтам, які отримують органічні нітрати.
Не призначають жінкам та дітям до 18 років.
Не рекомендується приймати Тадалафіл пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, у яких небажана сексуальна активність, у тому числі пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда або апоплексичний удар, а також пацієнтам з серцевою недостатністю другого ступеня, нестабільною стенокардією, неконтрольованою аритмією або гіпертензією, вираженою артеріальною гіпотензією.
Таблетки Тадалафіл слід призначати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку приапізму, у тому числі пацієнтам з лейкемією, серпоподібною клітинною анемією, мієломною хворобою, кутовим викривленням статевого члена, кавернозним фіброзом та хворобою Пейроні.
Крім того, слід дотримуватися обережності при призначенні пацієнтам, які страждають порушеннями функцій нирок і печінки, і пацієнтам, які отримують альфа-адреноблокатори.
Лікарська взаємодія Тадалафіл
Заборонено одночасне застосування органічних нітратів.
Тадалафіл не змінює фармакокінетичного профілю препаратів, що метаболізуються за допомогою системи цитохрому Р450.
При поєднанні з прийомом ліків та інгібіторами CYP3 A4 можливе підвищення плазмових концентрацій. Зокрема, слід обережно застосовувати препарат у поєднанні з кетаконазолом, ритонавіром, саквінавіром, еритроміцином та ітраконазолом.
Можливе зниження плазмових концентрацій тадалафілу при поєднанні з індукторами CYP3 A4, зокрема рифампіцином.
Тадалафіл при спільному застосуванні може потенціювати дію антигіпертензивних засобів.
Антацидні та обволікаючі засоби знижують біодоступність ліків при комбінованому прийомі.
Передозування Тадалафіл
При прийомі завищених доз Тадалафілу у пацієнтів спостерігалися небажані реакції, подібні до побічних ефектів при прийомі терапевтичних доз.
Специфічного антидоту немає. При розвитку ознак передозування проводять симптоматичну терапію. Проведення гемодіалізу не призводить до значного зниження плазмових концентрацій тадалафілу.
Форма випуску
Таблетки, покриті оболонкою в блістерних упаковках по 1, 2, 4 або 8 штук, в картонній упаковці 1 блістерна упаковка.
Умови зберігання
Зберігати слід не більше 2 років після виготовлення в приміщеннях з температурою від 15 до 30 градусів за Цельсієм.
Інші інструкції до препаратів: